К нам в УФЙ обратился уполномоченный одной организации с предложением возглавить в Украине продвижение йоги в качестве Олимпийского вида спорта. Мы дружим со многими европейскими федерациями и новость о том, что идет такая рассылка, была ожидаема (многие европейские федерации уже получили подобный ангажемент и отказались). Любой человек, соприкоснувшийся с духом йоги, возмутится, столкнувшись с подобным предложением. Тем не менее, каждые 10 лет появляются желающие подобное воплотить.
Я, признаюсь, думал, что эта тенденция умерла. Последние годы было много сделано, чтобы с помощью большого количества переводов йогических древних текстов, лекций об эзотерических и философских аспектах, книг и научных проектов по исследованию йоги показать глубину и масштабы учения за пределами очень узкого виденья традиции как совокупности секулярных судорог постуральной "йоги". Телесные практики – лишь малая часть этого древнего учения, видимая верхушка огромного айсберга. Помимо асан и пранаям имеются очистительные процедуры, техники управления вниманием, когнитивные, трансперсональные практики и, конечно, опыт вынесенный из них. Выбросьте это из йоги – и вы получите что-то близкое акробатике. (Она, кстати, еще не стала олимпийским спортом. Может лучше взяться за нее? - прекрасный вид, явно ущемлённый олимпийским комитетом).
Задачи, которые стоят перед учением, - развитие духовного потенциала человека, воплощенного в его повседневных делах и желаниях. Попытка редуцировать эту традицию до современного спорта – пример бедного знания корней йоги, страх перед мистической глубиной учения и проявление кризиса столь популярных в прошлом материалистических теорий.
понедельник, 1 августа 2022 г.
Єдність як зброя 🇺🇦
Останнім часом дедалі частіше зустрічаю в пабліках срач серед українців. Це стосується як загальних тем, наприклад, мови, політики тощо, так і повсякденних: невдоволення, емоції навколо поведінки певних людей. Це присутнє як у чатах в Україні, так і в закордонних пабліках, типу «Українці в… Німеччині, Нідерландах, Іспанії,…».
Формула транзакцій приблизно така: є якась смислова лінія повідомлень у чаті, потім хтось оффтопік робить пост, де емоційно критикує когось за будь-що. Це може бути гнівний текст щодо мови чи критика біженців із конкретного регіону України тощо. Слідом цю «думку» підтримує інша людина в бесіді, ну, а далі починається лайка. Чат емоційно видихнув, люди посварилися та прийняли одну чи іншу сторону. І все б нічого, але ця поляризація та сварки і є те, заради чого такі акції замислюються.
Боляче бачити як українці конфліктують між собою, коли саме зараз ми мусимо бути єдиними. Особливо сумно, що більшість людей не розуміє, що основна частина таких акцій у пабліках є провокацією російських спецслужб, спрямованих на поляризацію та розкол українського суспільства на протиборчі сторони. Це дуже старий принцип управління і шкода, що дехто з нас про нього іноді забуває.
У нашій державі багато питань, які ще потрібно вирішити. Але зараз необхідно зробити все, щоби здобути перемогу. Бути разом — це насущна необхідність сьогоденності. Так, дискусія це невід’ємна складова суспільства вільних. Але дискусія закінчується там, де починаються емоції агресії і ворожнечі. Тому той, хто провокує такі емоції серед українців, працює на бік ворога. Протидіяти таким акціям — це вміти володіти собою та своїми емоціями.
Формула транзакцій приблизно така: є якась смислова лінія повідомлень у чаті, потім хтось оффтопік робить пост, де емоційно критикує когось за будь-що. Це може бути гнівний текст щодо мови чи критика біженців із конкретного регіону України тощо. Слідом цю «думку» підтримує інша людина в бесіді, ну, а далі починається лайка. Чат емоційно видихнув, люди посварилися та прийняли одну чи іншу сторону. І все б нічого, але ця поляризація та сварки і є те, заради чого такі акції замислюються.
Боляче бачити як українці конфліктують між собою, коли саме зараз ми мусимо бути єдиними. Особливо сумно, що більшість людей не розуміє, що основна частина таких акцій у пабліках є провокацією російських спецслужб, спрямованих на поляризацію та розкол українського суспільства на протиборчі сторони. Це дуже старий принцип управління і шкода, що дехто з нас про нього іноді забуває.
У нашій державі багато питань, які ще потрібно вирішити. Але зараз необхідно зробити все, щоби здобути перемогу. Бути разом — це насущна необхідність сьогоденності. Так, дискусія це невід’ємна складова суспільства вільних. Але дискусія закінчується там, де починаються емоції агресії і ворожнечі. Тому той, хто провокує такі емоції серед українців, працює на бік ворога. Протидіяти таким акціям — це вміти володіти собою та своїми емоціями.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)